"Christmas in Brest" for foster families

Our project team, which serves Belarus - always ...

Friends from Belarus serving others

Friends from Belarus serving others

It is always nice to hear about the successes of...

War Bears Orphans

War Bears Orphans

Through recent years, an increasing number of pe...

The Word that Condemns

The Word that Condemns

God is love, and in His great love He created the ...

 - Heart for Orphans

Happy adoptive children

Heart for Orphans

У цей нелегкий ЧАС дуже ВАЖЛИВО знати, що ХТОСЬ може прийти тобі НА ДОПОМОГУ

Ми, сім’я усиновлювачів із міста Запоріжжя, хочемо розказати свою історію і подякувати проєкту «Серце для сиріт» за підтримку та допомогу.

До війни ми були майже звичайною сім’єю, не зважаючи на те, що мали багато дітей. Чоловік і я працювали. Ми знімали анкети дітей-сиріт по-своєму місту та області, пройшли навчання на патронатних вихователів і навіть прийняли першу дитину у сім’ю.

Але після початку війни майже все рухнуло. Наше місто знаходиться дуже близько до лінії фронту. Більше половини області окуповано. Тому з роботою як у чоловіка, так і у мене стало дуже важко. А наші діти мають дуже багато діагнозів (молодший на інвалідності) та потребують дуже багато реабілітації і лікування, а це все кошти та немалі. Тому ми дуже вдячні за підтримку, яка дуже допомогла і допомагає нам у важкі часи. Саме завдяки їй, ми змогли не припиняти лікування та заняття зі спеціалістами для дітей. Влітку мої діти мали можливість поїсти фруктів, які у прифронтовому місті коштують дуже недешево, не кажучи вже про одяг і ортопедичне взуття.

До останнього ми не хотіли виїжджати з міста. Обстріли відбувалися весь час. Але наприкінці вересня вони потрапляли у житлові багатоповерхівки майже щоночі, не говорячи про день. Бувало, що за один раз прилітало 20 ракет, не кажучи про авіабомби і дрони. Діти почали почувати себе жахливо. Вони стали боятися голосних звуків, багато плакали та були знервовані. Зволікати більше було неможливо. Тому ми зібрали сумки і виїхали в нікуди, аби подалі від обстрілів. Спочатку були у безкоштовному прихистку у Львові, а потім знайшли квартиру у Тернополі.

Зараз діти потроху оживають. Вони почали спати ночами (ще іноді плачуть, але я думаю далі буде краще). Дітки почали розмовляти не тільки про ракети, ядерні бомби і т.д., але й про звичайні їхні речі. Старший син пару днів як пішов до школи та знайомиться потихеньку з новими друзями.

У цей нелегкий час дуже важливо знати, що хтось може прийти тобі на допомогу. Тому ми дуже цінуємо цей проєкт і будемо завжди вдячні вам за підтримку та підбадьорення!


"Сирітка" Magazine

Конгресс "Сердце для сирот". Киев 2016

Хор "Рожденные сердцем"