Усиновлювач – це особа, яка приймає у свою сім’ю дитину на правах дочки чи сина на підставі рішення суду.

Відповідно до статті 211 Сімейного кодексу України, усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини, яка старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на 15 років. У разі усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років.

Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також особа, яка не перебуває у шлюбі. Усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі. Особи, які не перебувають у шлюбі між собою, не можуть усиновити одну і ту ж дитину. Якщо такі особи проживають однією сім’єю, суд може постановити рішення про усиновлення ними дитини.

Варто зазначити, що кількість дітей, яку може усиновити один усиновлювач, не обмежується.

У статті 212 цього ж Кодексу вказано, що НЕ МОЖУТЬ бути усиновлювачами особи, які:

• обмежені у дієздатності або визнані недієздатними;
• позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
• були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
• перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
• зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
• не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
• страждають на хвороби, перелік яких затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;
• є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
• були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150^-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442  , або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;
• за станом здоров’я потребують постійного стороннього догляду;
• є особами без громадянства;
• перебувають у шлюбі з особою, яка не може бути усиновлювачем.

Разом з цим, крім зазначених осіб, не можуть бути усиновлювачами інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Отже, якщо Ви думаєте про виховання сиріт, є дієздатною особою, яка досягла 21-річного віку, можете бути усиновлювачем, відповідно до вищевказаних вимог законодавства, то варто зайнятися підготовкою документів, про що буде інформація у «частині 2». 2