Ми сім’я Рукоміних. У нас семеро дітей: чотири хлопці і три дівчини.

Проживаємо в Івано-Франківській області.

Ми дуже дякуємо за підтримку нашої великої родини команді проекту «Серце для сиріт», яка через БО «БФ «Майбутнє дітям України» надала фінансову допомогу. Саме завдяки вашій підтримці ми можемо організувати дозвілля дітям. Тому що зараз багато коштів витрачається на пальне, щоб їздити до школи і на гуртки.

Не дивлячись на обставини, у яких знаходяться зараз родини України, у нашій сім’ї стались дуже важливі події. Все це завдяки підтримці нашої сім’ї, у такі скрутні часи як економічно, так і психологічно.

26 лютого 2022 року ми евакуювалися з Миколаєва. Так як наше авто маленьке, то дітей ми розмістили у декількох авто наших друзів. У той час евакуювались церковною громадою.

Церква «Благодать» розмістила нас у квартирі. Нам надали безкоштовно різну продукцію на перший час. 2 місяці було страшно і скрутно, бо чоловіка не було поряд. Він займався евакуацією спочатку дітей-сиріт, а потім – мам з дітьми протягом 4-х місяців.

У зв’язку зі значною кількості дітей, нам було незручно продовжувати жити в квартирі. Тому почався пошук іншого житла. Хоча на той час у нас не було коштів на його оренду, але я просто діяла, бо не було іншого виходу.

У лютому ми виїхали з шістьма дітьми, а вже у квітні нашій прийомній донечці зробив пропозицію хлопець із ЗСУ, який на той час був у Миколаєві.

Тож всією родиною ми готувались до весілля.

Коли чоловік повертався з евакуації, ми молились разом, думали, що робити далі. Адже сиріт багато. На жаль, їх кількість все збільшується. Тому вирішили, не дивлячись на обставини, дарувати тепло і захист тим дітям, у яких немає батьків.

Нам запропонували поповнитись. Помолившись родиною, ми вирішили познайомитись з дітками з Миколаєва. Вони були неймовірні. Домінікі вже було 15 років, а Даниїлу – 6 років (зі слів дівчини).

Ми дізналися, що вона нещодавно прийняла водне хрещення у таборі і дуже хоче в сім’ю, у якій всі люблять Господа.

Весілля мало відбутися 20 серпня. Тому ми дуже хотіли встигнути забрати дітей у сім’ю. Документи щодо поповнення прийшли 19 серпня. Тому ми всі разом святкували весілля!

З квітня ми переїхали до великого будинку. Потрібно було багато зробити, щоб створити всі умови для проживання такої родини, як наша. У цьому будинку не було пральної машини, туалету, води, а лише криниця поряд, у якій іноді з’являється вода, іноді зникає.

Без води було дуже складно. Через кілька днів водовоз привозив воду. Але і цієї води було недостатньо. Тому ми ходили у ліс набирати воду у джерелі.

Через деякий час місцева влада організувала, щоб нам провели воду. Але фінансування було за кошти, які я отримала від вас. Тому у нас є вода! Ми вдячні Богові за вашу допомогу.

Ми знову чекаємо на появу в родині ще однієї дівчинки і продовжуємо те, до чого призвав Господь нашу родину.

Але скоріше б закінчилась війна, попереду ще так багато справ!